Якщо результати бектесту поліпшуються, коли ви частіше ребалансуєте портфель, спершу варто запитати не про те, чи став сигнал точнішим. Варто з’ясувати, чи враховано в розрахунках, у скільки обійшлося б виконання додаткових ордерів.
Частота ребалансування одночасно змінює дві речі: швидкість, із якою портфель наближається до цільових ваг, і обсяг торгівлі, потрібний для цього. Щоб порівняння було корисним, зафіксуйте сигнал і правило визначення розміру позицій, а потім зіставте дохід від швидшого коригування з повними витратами на додатковий оборот.
Чому щоденне ребалансування в моєму бектесті краще за щотижневе?
Іноді так і має бути. Якщо сигнал швидко змінюється, за тиждень ваги портфеля можуть застаріти. Щоденний графік дає змогу зменшити це відставання. Але він також може спричиняти торгівлю через незначні зміни цільових ваг, які щотижневе ребалансування ігнорує. Саме такі зміни можуть коштувати більше, ніж дає невелика перевага стратегії.
Уявімо портфель на $100,000, цільові ваги якого щодня змінюються на 1%. Це означає приблизно $1,000 ордерів на день, якщо не враховувати взаємозалік купівель і продажів. За односторонніх витрат у 10 базисних пунктів торгівля на $1,000 коштує приблизно $1. Якщо сигнал справді виграє від кожного коригування, це може бути невеликою ціною. Якщо ж цільові ваги коливаються навколо стабільного рівня, а перевага становить лише кілька центів, щоденний графік змушує платити за гонитву за шумом.
У бектесті щотижневий портфель може виглядати гірше через запізнілу реакцію. Щоденний може виглядати краще, бо використовує актуальніші цільові ваги. Жоден результат не переконливий, доки для обох варіантів не враховано зіставні припущення щодо виконання ордерів, комісій, спреду та впливу на ринок.
Як чесно порівняти щоденне й щотижневе ребалансування?
Зафіксуйте базовий сигнал, набір активів, правила визначення розміру позицій і період тестування. Змінюйте лише графік ребалансування. Використовуйте однакові припущення щодо виконання ордерів для обох варіантів і розраховуйте оборот за ордерами, які фактично генерує кожен графік, взаємозарахувавши зміни в усьому портфелі.
| Показник | Що він показує | Поширена помилка |
|---|---|---|
| Валова дохідність | Результат цільового портфеля до витрат на торгівлю | Вважати її результатом стратегії |
| Оборот | Яка частка вартості портфеля перейшла з рук у руки | Враховувати купівлі, але забувати про відповідні продажі |
| Чиста дохідність | Що залишається після комісій, спреду й оціненого впливу на ринок | Застосовувати єдину ставку комісії, не враховуючи розмір ордера |
| Відхилення від цільових ваг | Наскільки фактичні ваги портфеля відставали від бажаних | Вважати ідеальну відповідність цільовим вагам безкоштовною |
Практичний варіант — визначити односторонній оборот як менше зі значень загального обсягу купівель і загального обсягу продажів, поділене на вартість портфеля. Зазначте це визначення у звіті. Деякі системи натомість використовують загальний номінал торгів; для повної ротації портфеля він може бути приблизно вдвічі більшим. Підійде будь-який варіант, але мовчки змінювати визначення безглуздо: порівняння втрачають сенс.
Потім наведіть приріст результату: скільки чистої дохідності додав швидший графік і скільки додаткових витрат він спричинив. Якщо щоденний графік дає 0.4 відсоткового пункта валової дохідності, коштує на 0.7 пункта більше й зрештою поступається щотижневому на 0.3 пункта, відповідь очевидна.
Як моделювати витрати на ребалансування?
Почніть із майданчика й інструмента. Комісії для спотової торгівлі та ф’ючерсів відрізняються; ставки maker і taker також різні; для позицій, які утримуються під час розрахункового періоду, може нараховуватися фінансування. Для простого початкового розрахунку застосуйте фактичний рівень комісії та врахуйте витрати на спред для кожного ордера. Для більших ордерів додайте вплив на ринок, що залежить від розміру ордера й ліквідності.
Припустімо, стратегія купує, перетинаючи спред, а згодом знову перетинає його, щоб продати. Якщо спред становить 4 базисні пункти, повна операція коштує приблизно 4 базисні пункти спреду, а не 2: за кожне перетинання сплачується приблизно половина спреду. Додайте комісії taker з обох боків. Припущення «10 bp за угоду» нічого не означає, доки не визначено, що таке «угода» і які складові витрат враховуються.
Вплив на ринок має зростати пропорційно до розміру ордера відносно доступної ліквідності. Якщо застосувати однакову фіксовану ставку до ордера на $500 і до ордера на $500,000, масштабованість частого ребалансування виглядатиме штучно високою. Якщо даних недостатньо для надійної оцінки впливу, покажіть діапазон чутливості й чітко вкажіть, за яких умов цей графік перестає працювати.
Чи варто використовувати діапазон ребалансування замість фіксованого графіка?
Діапазон допомагає уникнути ордерів через незначні зміни цільових ваг. Наприклад, ребалансуйте портфель лише тоді, коли вага активу відхилиться від цільової більш ніж на 2 відсоткові пункти. Так ви пожертвуєте частиною точності відповідності цільовим вагам, але розміщуватимете менше ордерів.
Але діапазон — це ще один параметр. Якщо перевірити діапазони 0.5%, 1%, 2% і 5% для багатьох активів, а потім залишити найкращий результат, ви додали ще один вимір пошуку. Виберіть невеликий набір діапазонів, обґрунтованих економічним сенсом, зафіксуйте кожен тест і оцініть вибране правило на періодах, за якими його не відбирали.
У корисному звіті зазначено графік, діапазон, визначення обороту, модель витрат і результати до та після врахування витрат. Якщо ви не можете відновити, чому було створено той чи інший ордер, то не зможете з’ясувати, чи кращий графік поліпшив стратегію, чи лише збільшив обсяг торгівлі.
Коли частіше ребалансування виправдане?
Коли перевага швидшого коригування зберігається після врахування реалістичних витрат і невеликих змін припущень. Порівняйте чисті результати для різних графіків, перевірте оборот за активами й ринковими умовами та з’ясуйте, чи не залежить перевага від одного незвично ліквідного періоду.
І дотримуйтеся того самого графіка в паперовій торгівлі. Бектест, що оновлює цільові ваги після кожного закриття, і паперова система, що групує ордери щогодини, перевіряють дві різні політики виконання. Мета порівняння — з’ясувати, що саме стратегія пропонує робити з рахунком і скільки коштує така активність.
← Усі статті
